Коли Костянтин уперше після поранення став на сапборд, він не був певен, чи зможе втримати рівновагу. До війни він уже пробував сапсерфінг, але після важкого поранення на Донеччині всього довелося вчитися заново. Під час бойового завдання він наступив на міну, коли поспішав рятувати пораненого побратима. Наслідком стала висока ампутація ноги.
Після повернення із запливу Костянтин усміхається й каже: “Поки роздумував, чи зможу взагалі чи ні, вже й повернувся із запливу і зрозумів, що можу все.” Це не лише про спорт чи фізичну реабілітацію. Це – про повернення впевненості у собі, відчуття контролю над власним життям і здатність знову будувати майбутнє після пережитого.
Саме на таке відновлення спрямована програма психологічної та психосоціальної підтримки військовослужбовців і ветеранів Державної прикордонної служби України, якій сприяє проєкт «EU4IBM-Стійкість», що фінансується Європейським Союзом та впроваджується Міжнародним центром розвитку міграційної політики (ICMPD).
У партнерстві з ГО «Ветеранський центр ментального відновлення» та Головним військово-медичним клінічним центром Держприкордонслужби проєкт підтримує проведення терапевтичних занять для прикордонників, які проходять лікування, реабілітацію або повернулися з полону. Ініціатива охоплює період із серпня 2025 року до лютого 2026 року. Її учасниками вже стали понад 300 українських прикордонників, 48 із яких – звільнені з російського полону.
Програма включає чотири основні напрямки: арттерапію, глинотерапію, хліботерапію та іпотерапію. Щомісяця проводиться щонайменше 16 терапевтичних сесій, у яких беруть участь понад 50 ветеранів.
На перший погляд, це творчі або рекреаційні активності. Але за кожною з них стоїть глибока психологічна робота.
Малювання, робота з глиною чи випікання хліба допомагають ветеранам проживати травматичний досвід без необхідності одразу говорити про нього словами. Творчий процес знижує внутрішню напругу, допомагає впоратися з тривожністю та повертає відчуття контролю – те, що війна часто руйнує насамперед. Через спільні заняття люди поступово повертаються до взаємодії, довіри та відчуття підтримки.
У ГО «Ветеранський центр ментального відновлення» наголошують: після фронту багато військових продовжують жити у режимі виживання, пригнічуючи емоції. Творчі практики допомагають людині знову відчути себе не лише військовим, а живою людиною – із власними емоціями, інтересами та внутрішньою опорою.
Окрім терапевтичного ефекту, програма має і важливий соціальний вимір. Роботи учасників представлені на виставках та публічних заходах, допомагаючи ширшому суспільству краще зрозуміти, через що проходять військові після повернення з фронту.
Керівник проєкту EU4IBM-Стійкість В’ячеслав Топоров підкреслює, що підтримка ментального здоров’я прикордонників є невід’ємною частиною стійкості всієї системи: “Ми часто говоримо про технічне оснащення, інфраструктуру чи безпеку кордону. Але за всіма цими процесами стоять люди. Підтримка психологічного відновлення військовослужбовців ДПСУ є такою ж важливою інвестицією, як і модернізація обладнання чи розвиток професійних навичок. Без відновлення людей неможливе відновлення системи.”
Програма психологічної реабілітації є частиною ширшої підтримки, яку EU4IBM-Стійкість надає українським органам управління кордонами в умовах війни. Поряд із модернізацією пунктів пропуску, постачанням скануючих систем та професійними тренінгами, проєкт підтримує і тих, хто щодня забезпечує безпеку державного кордону України – навіть після повернення з фронту.
За кожним військовим після війни триває ще одна боротьба – за повернення до звичного життя, до себе, до своїх близьких. Іноді шлях до цього починається з простих речей: малюнка, глини в руках або першого після поранення виходу на воду. Із моменту, коли людина знову починає вірити: “Я можу.”
