Чи можуть цифрові рішення змінити ситуацію на кордоні та зробити процес вантажних перевезень швидшим і більш передбачуваним? Це питання стало особливо актуальним для українського бізнесу в останні роки, коли черги на пунктах пропуску (ПП) стали не просто незручністю, а вагомим бар’єром для торгівлі.
Щоб знайти відповідь, експерти проєкту EU4IBM-Стійкість, що фінансується Європейським Союзом і реалізовується Міжнародним центром розвитку міграційної політики (ICMPD), дослідили потенціал використання цифрових інструментів, зокрема системи «єЧерга», для пріоритетного перетину кордону вантажами авторизованих економічних операторів (АЕО) та тих, що переміщуються за процедурою NCTS.
Бізнес давно наголошує на необхідності створення ефективних стимулів для підприємств, які дотримуються високих стандартів прозорості й митної дисципліни. Такими стимулами можуть стати спрощення та пріоритет у проходженні кордону, особливо з огляду на успішний міжнародний досвід, наприклад, система FAST у США та активне використання статусу АЕО в країнах ЄС, що забезпечує швидке і безперебійне оформлення товарів.
Україна вже здійснила важливі кроки для гармонізації митних процедур із європейськими стандартами. Проте, як показує дослідження, незважаючи на зміни до Митного кодексу України, фактична реалізація пріоритетності поки що залишається обмеженою. Переваги у системі «єЧерга» надаються переважно вантажам, що швидко псуються, тоді як вантажі АЕО та NCTS часто залишаються у загальній черзі.
Дослідження аналізує міжнародний досвід США та ЄС, демонструючи, як ефективна координація, використання цифрових технологій та чітка інфраструктурна організація дозволяють суттєво прискорити митні процедури та пропускну спроможність кордону. Зокрема, у країнах Балтії ефективно працює електронна система бронювання часу перетину кордону, аналогічна українській «єЧерзі», яка допомагає упорядкувати рух транспортних засобів.
Особливу увагу автори приділили оцінці технічних і організаційних можливостей трьох найбільших пунктів пропуску на кордоні України та країн-членів ЄС: «Ягодин» (Польща), «Ужгород» (Словаччина) та «Порубне» (Румунія). Висновки показують, що для ефективного впровадження пріоритетності необхідні не лише нормативні зміни, але й значні інфраструктурні покращення, зокрема виділення спеціалізованих смуг та робочих місць для митного оформлення, а також чіткий розподіл відповідальності між державними органами, зокрема Мінрозвитку, Держмитслужбою та Держприкордонслужбою України.
Фахова онлайн-дискусія «Розумний кордон», проведена у травні 2025 року, стала важливою платформою для обговорення цих питань. Вона засвідчила, що, хоча нормативна база створена, реалізація цих рішень потребує системного підходу та тісної координації з країнами ЄС, а також подальшого уточнення джерел фінансування, особливо після припинення підтримки з боку USAID.
З повними висновками аналітичного брифу можна ознайомитися за посиланням.
Для більш глибокого розуміння можливостей та викликів впровадження пріоритетного пропуску вантажів, читайте аналітичну записку тут.
