15 травня 2025 року в межах проєкту EU4IBM-Стійкість, що реалізується Міжнародним центром розвитку міграційної політики (ICMPD) за фінансування ЄС, відбулася онлайн-дискусія «Розумний кордон: цифрові рішення для посилення спроможності пунктів пропуску в умовах обмеженого фінансування». Участь у заході взяли близько 40 представників державних органів, міжнародних організацій, бізнесу та експертного середовища.
Дискусію відкрив керівник проєкту EU4IBM-Стійкість В’ячеслав Топоров, який наголосив на важливості синергії цифровізації та інституційної співпраці , яку закладено в нову Стратегію інтегрованого управління кордонами України. Він підкреслив унікальну можливість, яку відкриває вперше включена до стратегії окрема ціль, присвячена інноваціям і дослідженням.
Експертка проєкту Ірина Сушко презентувала аналіз європейських та глобальних практик впровадження концепції smart borders; вона розповіла про інформаційні системи ЄС (SIS, VIS, EES, ETIAS) та інтегровані платформи, що сприяють ефективній співпраці між державами-членами. Вона наголосила на важливості дотримання прав людини із впровадженням відповідних моніторингових механізмів, а також потенціалі використання штучного інтелекту в управлінні кордонами. За її словами, інновації мають бути комплексними, узгодженими й нормативно врегульованими.
У другій частині дискусії експертка Євгенія Григор’єва представила аналітику щодо умов для пріоритетного пропуску вантажів АЕО та учасників NCTS із застосуванням системи «єЧерга». Законодавство дозволяє впровадження таких рішень, однак на заваді стоять слабка міжвідомча координація, відсутність строків реалізації та обмежений інтерес бізнесу до завчасного оформлення декларацій.
Також обговорювалися відмінності між європейською моделлю, з акцентом на безперервність потоку, віртуальний кордон, роль АЕО та NCTS, та американською, яка базується на митному оформленні безпосередньо на кордоні, використанні програм C-TPAT і FAST та високій пропускній спроможності.
Учасники дискусії наголошували на важливості не лише нормативної бази, а й якості реалізації реформ. Олександр Лазарєв (Європейська бізнес-асоціація) відзначив, що бізнес поки не відчуває системного покращення: існує фрагментація між сервісами (наприклад, «єЧерга» не поєднана з іншими), а координація з суміжними державами й визнання статусу АЕО залишаються проблемними. Правові прогалини у податковому кредиті на ПДВ при транзитному експорті та складність сплати штрафів у інших країнах також викликають недовіру до транскордонних систем.
Леонід Хмельницький (АсМАП України) додав, що несинхронізованість оформлення з боку суміжних країн створює затримки, які помилково приписують «єЧерзі». Без ритмічної взаємодії служб по обидва боки кордону навіть найкращі інструменти не дадуть бажаного ефекту.
Єлизавета Мельник (МОМ) повідомила, що розвиток «єЧерги» нині підтримується ЄС, ведеться робота над функціоналом для бронювання слотів окремо для вантажів у режимах АЕО та NCTS. Надія Конащук (Фонд Східна Європа, проєкт UK DIGIT) акцентувала на потребі розвитку внутрішніх ресурсів та фінансування системи з боку України після завершення зовнішньої підтримки.
Учасники погодилися, що подальший успіх цифрових рішень залежить від координації, узгодженості дій і впровадження європейських стандартів. Керівник проєкту EU4IBM-Стійкість В’ячеслав Топоров підсумував:
«Той підхід, який Україна демонструє у сфері цифровізації управління кордоном, одночасно і наша сила, і певне обмеження – ми крок за кроком визначаємо ефективні рішення саме через практику. В той же час, важливо також осмислювати усі процеси та формувати стратегічне бачення — з урахуванням як наших інтересів, так і зовнішніх вимог, пов’язаних зі вступом України до Європейського Союзу».
Успішна реалізація концепції «розумного кордону» потребує не лише технологій, а й правової визначеності, обміну інформацією, спільної роботи й аналітичного супроводу.
