28 травня 2025 року в межах проєкту «Підтримка ЄС у зміцненні інтегрованого управління кордонами в Україні – Стійкість (EU4IBM-Стійкість)», що впроваджується Міжнародним центром розвитку міграційної політики (ICMPD) за фінансування Європейського Союзу, відбулося експертне обговорення ролі координаційних платформ у реалізації чинної та підготовці нової Стратегії інтегрованого управління кордонами (ІУК). У заході взяли участь представники органів влади, міжнародних партнерів та громадянського суспільства.

Ключовою темою дискусії стала необхідність переосмислення та посилення міжвідомчої взаємодії в процесі оновлення Стратегії ІУК, чинність якої спливає цього року. Як зазначив В’ячеслав Топоров, керівник проєкту EU4IBM-Стійкість, проведений аналіз стану ІУК став змістовним і детальним документом та якісною основою нової Стратегії, проте в ньому бракувало глибокого аналізу реалізації чинної Стратегії в частині взаємодії, комунікації та координації між суб’єктами ІУК, від чого безпосередньо залежить ефективність її впровадження.

«Наявна практика потребує переоцінки для виявлення сильних сторін і прогалин, що дозволить сформувати практичні пропозиції для вдосконалення міжвідомчої взаємодії в новому стратегічному циклі», зазначив В’ячеслав Топоров.

«Успішне впровадження стратегії вимагає не лише формального визначення цілей, а й реального розуміння роботи ключових майданчиків взаємодії», погодилась експертка проєкту EU4IBM-Стійкість Ірина Сушко, презентуючи аналітичний огляд координаційних механізмів у сфері ІУК. Вона наголосила, що у чинній Стратегії ІУК передбачені цілі, які прямо стосуються координаційної діяльності та міжнародної співпраці. Проте, на практиці спостерігається низка проблем: невизначеність відповідальності окремих суб’єктів за виконання завдань, відсутність чітких індикаторів ефективності, недостатня залученість деяких органів та слабка системність у співпраці з місцевими органами влади.

Учасники обговорення погодились, що ключовими координаційними платформами залишаються Міжвідомча робоча група, Координаційний центр ІУК та Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції до ЄС. Саме ці інституції забезпечують системну співпрацю між відомствами, регіонами й міжнародними партнерами.

У цьому контексті Голова комітету ВРУ з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе підкреслила важливість інституційної сталості: «Парламентський контроль за реалізацією ІУК не повинен залежати від персоналій. Маємо закладати системні механізми участі місцевої влади, парламенту та громадськості у новій стратегії». Вона також  зазначила важливість залучення міжнародних партнерів для реалізації завдань стратегії, «щоб спільно рухати ці питання… [адже] це справді важливий додатковий елемент».

Дмитро Лазебний, голова Координаційного центру інтегрованого управління державним кордоном, підтримав тематику міжнародної співпраці, наголосивши, що Центр не тільки здійснює регулярний тижневий ситуаційний аналіз, який надсилається ключовим органам державної влади України, а й активно працює над налагодженням системного обміну аналітичною інформацією з міжнародними партнерами. Представники Центру також беруть участь у тренінгах та робочих візитах до аналогічних інституцій у країнах ЄС і переймають досвід європейських колег. Таке міжнародне залучення сприяє підвищенню якості координації дій суб’єктів ІУК і наближає Україну до європейських стандартів прикордонного управління.

Своєю чергою, заступник директора Департаменту цифровізації Держмитслужби Ігор Смірнов, підкреслив важливість інтеграції інформаційних систем: «Найголовніше – це налагодження автоматизованого обміну. Це показало свою цінність як у взаємодії, так і для спрощення процедур перетину кордону».

Внутрішня координація і взаємодія, втім, залишаються найважливішими чинниками успіху. Заступник директора департаменту – начальник управління аналітичного забезпечення ДПСУ Володимир Хирний, зокрема, окреслив існуючі практики організації взаємодії та зусилля щодо розвитку регіональних аналітичних груп. Водночас він вказав на критичну потребу у розширенні ресурсного забезпечення – і людського, і технічного – для реалізації амбітних цілей. Крім того, Володимир Хирний, звернув увагу на необхідність посилення відповідальності суб’єктів ІУК і контролю за виконанням завдань: «Потрібно підвищувати ефективність роботи суб’єктів, їхню відповідальність за ті чи інші завдання. І в цьому плані ефективність парламентського контролю відіграє дуже гарну роль».

Посилаючись на свіжий досвід участі експертів проєкту у розробці цілей та завдань нової Стратегії, В’ячеслав Топоров нагадав про можливості та доцільність ширшого залучення експертизи міжнародних організацій як важливого додаткового ресурсу для підготовки аналітичних матеріалів, розробки рекомендацій та оцінки ефективності, в тому числі щодо міжвідомчої взаємодії у новій Стратегії ІУК.

В якості підсумку дискусії учасники погодились щодо ключових завдань: забезпечити повноцінну координацію між усіма залученими сторонами, посилити аналітичну та інституційну спроможність ІУК, та врахувати рекомендації міжнародних партнерів під час остаточного доопрацювання стратегії.

Очікується, що вже у червні 2025 року проєкт нової Стратегії буде подано на погодження Уряду, а до кінця року затверджено план заходів з її реалізації.